Група астрономів під керівництвом вчених із Каліфорнійського університету (UCLA) виявила першу в історії “планету, що зникає”. Газовий гігант TOI-2535 b розташований на відстані близько 1000 світлових років від Землі.
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у фаховому віснику The Astrophysical Journal Letters.
TOI-2535 b належить до класу “гарячих Юпітерів” – великих газових планет, які обертаються дуже близько до своєї зірки. Один повний оберт (планетарний рік – прим. ред.) гігант робить лише за 8,25 земних доби.
Як планета “ховалася” від телескопів?
З квітня 2019 року по березень 2026 року космічний телескоп NASA TESS фіксував транзити TOI-2535 b – моменти, коли планета проходить перед диском своєї зірки та затіняє її світло.
Однак науковці помітили дивні аномалії у поведінці космічного тіла:
- Проходження не підпорядковувалися чіткому графіку і зміщувалися за часом на період до 6 годин;
- З кожним роком транзити ставали коротшими та менш глибокими;
- У 2026 році планета повністю припинила проходити перед зіркою так, щоби її можна було побачити за допомогою космічних апаратів.
Астрофізики довели, що планета не вибухнула і не вилетіла із системи. Вона “сховалася” через гравітаційний вплив невидимки-сусіда.
Поруч із TOI-2535 b обертається ще одна масивна планета з нахиленою орбітою. Їхня взаємна гравітація змушує орбіти розхитуватися. У результаті орбіта TOI-2535 b змістилася і вийшла з прямої лінії спостереження телескопів.
Зникаючі транзити TOI-2535 b (відео: UCLA)
Читайте більше: Вчені вважали це неможливим: три планети пережили смерть власних зірок-гігантів
Рідкісне явище: таємниця походження
Вчені зазначають: це найекстремальніший приклад взаємодії планет із тих, які доводилося фіксувати. Зсув відбувся настільки швидко, що проходження припинилися просто під час серії спостережень.
За розрахунками науковців, наступного разу TOI-2535 b пройде перед своєю зіркою лише через 30-50 років, хоча її прихований сусід може з'явитися у полі зору телескопів раніше.
“Цей ефект аналогічний сонячним і місячним затемненням на Землі: вони відбуваються не щомісяця саме через нахил орбіти Місяця”, – пояснили дослідники.
Відкриття також ставить під сумнів традиційні теорії формування “гарячих Юпітерів”. Зазвичай ці гіганти формуються далеко від зірки, де багато льоду, а потім мігрують ближче.
На цей час існують дві версії такої міграції:
- Жорстка – коли через зіткнення чи хаотичне виштовхування планета виходить на видовжену орбіту, а потім зірка притягує її до себе.
- Спокійна – коли планета повільно спіралеподібно зміщується всередину разом із газопиловим диском.
Наявність сусідньої планети та розхитана орбіта TOI-2535 b вказують на більш рідкісний, але надзвичайно цікавий сценарій повільного вимушеного дрейфу, під час якого планети тривалий час гравітаційно впливали одна на одну.
Ще більше цікавого:
- Звичайний камінь із пустелі виявився уламком Марса: чому він унікальний
- У Землі з’явився новий супутник: чому він залишиться лише до грудня