КЕКВ розшифровується як «код економічної класифікації видатків бюджету» . Це чотиризначний цифровий код, який використовується в бюджетній системі України для групування та обліку бюджетних видатків за їхнім економічним змістом . Якщо ви працюєте в бюджетній установі, займаєтесь публічними закупівлями або просто цікавитесь державними фінансами, розуміння КЕКВ є критично важливим — адже від правильності визначення цього коду залежить, чи будуть кошти витрачені законно та чи пройде платіж через Держказначейство.
Що саме означає абревіатура КЕКВ
Кожна літера в абревіатурі КЕКВ має чітке значення:
- К — Код
- Е — Економічної
- К — Класифікації
- В — Видатків
Повна офіційна назва — код економічної класифікації видатків бюджету . Іноді в документах можна зустріти скорочений варіант «економічна класифікація видатків» або просто «КЕКВ» як незмінний іменник.
Для чого потрібен КЕКВ: основні функції
КЕКВ виконує кілька ключових завдань у бюджетному процесі України:
- Упорядкування видатків — кожен тип витрат отримує унікальний код, що дозволяє уникнути плутанини між різними напрямами фінансування .
- Забезпечення прозорості — завдяки кодуванню можна легко відстежити, на що саме витрачаються бюджетні кошти на всіх рівнях .
- Контроль ефективності — контролюючі органи (Держказначейство, Держаудитслужба) перевіряють відповідність витрат заявленому коду .
- Обов’язкова вимога для закупівель — згідно з Законом України «Про публічні закупівлі», КЕКВ обов’язково зазначається в річному плані закупівель, якщо фінансування здійснюється з бюджетних коштів .
Структура КЕКВ: поточні та капітальні видатки
Усі коди економічної класифікації видатків поділяються на дві великі групи :
Поточні видатки (коди 2000)
Це витрати, які забезпечують поточне функціонування бюджетних установ та реалізацію поточних програм. До них належать, наприклад:
| Код | Призначення |
|---|---|
| 2111 | Заробітна плата |
| 2120 | Нарахування на оплату праці (ЄСВ) |
| 2210 | Предмети, матеріали, обладнання та інвентар |
| 2230 | Продукти харчування |
| 2240 | Оплата послуг (крім комунальних) |
| 2271 | Оплата теплопостачання |
Капітальні видатки (коди 3000)
Це витрати, спрямовані на придбання або створення основних засобів, нематеріальних активів, капітальний ремонт та інші довгострокові вкладення . Приклади:
| Код | Призначення |
|---|---|
| 3110 | Придбання обладнання і предметів довгострокового користування |
| 3132 | Капітальний ремонт інших об’єктів |
| 3142 | Реконструкція та реставрація |
Практичне значення: чому правильний КЕКВ — це важливо
Помилка у визначенні КЕКВ може мати серйозні наслідки. Державна казначейська служба під час реєстрації договорів про закупівлю звертає увагу на відповідність коду економічній суті платежу . Наприклад, якщо установа придбаває комп’ютерну техніку (навіть клавіатуру чи мишу), це має проводитись за КЕКВ 3110 як придбання предметів довгострокового користування, а не за КЕКВ 2210 . Неправильно вказаний код може призвести до відмови в оплаті або до виявлення порушення під час аудиту.
Крім того, відсутність КЕКВ у річному плані закупівель є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» — це фіксується Держаудитслужбою під час моніторингу закупівель .
КЕКВ (код економічної класифікації видатків бюджету) — це фундаментальний інструмент бюджетного обліку в Україні, який забезпечує прозорість, контрольованість та законність використання державних коштів. Знання розшифрування цієї абревіатури та розуміння принципів класифікації видатків є необхідним для кожного бухгалтера бюджетної установи, розпорядника коштів та фахівця із публічних закупівель. Якщо ви працюєте з бюджетними коштами, завжди перевіряйте актуальність коду КЕКВ згідно з чинною Інструкцією Міністерства фінансів України № 333.
КЕКВ (код економічної класифікації видатків бюджету) в Україні регулюється головним чином наказом Міністерства фінансів, а не постановою Кабінету Міністрів. Чинним нормативним документом є наказ Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333 (Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету) з подальшими змінами до нього .
Який нормативний акт регулює КЕКВ?
Основний документ — це наказ Мінфіну № 333, а не постанова Кабінету Міністрів.
- Наказ Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» є базовим документом, який визначає конкретне значення, структуру та правила застосування КЕКВ .
- Правову основу становить стаття 10 Бюджетного кодексу України, яка встановлює, що видатки бюджету класифікуються за економічними характеристиками операцій (тобто економічна класифікація видатків) і поділяються на поточні та капітальні .
- Оновлення та зміни: Мінфін вносить зміни до Інструкції № 333 через накази. Наприклад, наказ від 26.06.2025 № 324 (чинний з 15.08.2025) уточнив правила класифікації таких видатків, як безпілотники та укриття, і чітко встановив, що відповідальність за правильність віднесення видатків до категорії несе розпорядник бюджетних коштів . Крім того, у 2024 році також було внесено зміни наказом № 414 .
Додаткове пояснення: у результатах пошуку немає інформації про спеціальну постанову Кабінету Міністрів, присвячену безпосередньо «визначенню КЕКВ». Якщо під «постановою» мається на увазі акт вищого рівня, то необхідно посилатися на Бюджетний кодекс України; конкретні ж правила застосування КЕКВ містяться в наказі Мінфіну.
Яке призначення та сфера застосування КЕКВ?
КЕКВ використовується для розмежування характеру бюджетних видатків і є обов’язковим елементом у таких сферах:
1. Складання та виконання бюджету
Кожна бюджетна установа при плануванні та використанні коштів повинна вказувати конкретний код КЕКВ. Він показує, на що саме спрямовані кошти — на «поточні видатки» (наприклад, канцелярське приладдя, комунальні послуги, заробітна плата) чи на «капітальні видатки» (наприклад, придбання обладнання, капітальний ремонт) .
2. Публічні закупівлі (Prozorro)
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», для закупівель, що фінансуються з бюджетних коштів, річний план закупівель повинен містити код КЕКВ. Кожна закупівля повинна здійснюватися відповідно до КЕКВ, зазначеного в плані .
3. Перевірка та оплата Держказначейством
Державна казначейська служба під час реєстрації договорів та обробки платіжних доручень перевіряє, чи відповідає вказаний КЕКВ економічній суті видатків. Наприклад, придбання комп’ютерної техніки (навіть клавіатури та миші) має здійснюватися за КЕКВ 3110 (капітальні видатки — придбання предметів довгострокового користування), а не за КЕКВ 2210 (поточні матеріали). Помилкове використання може призвести до відмови в оплаті .
4. Розмежування поточних і капітальних видатків
- Поточні видатки (2000 серія): забезпечують поточне функціонування установи, наприклад, заробітна плата (2111), канцелярське приладдя (2210), комунальні послуги (2270) .
- Капітальні видатки (3000 серія): спрямовані на придбання основних засобів, капітальний ремонт, довгострокові інвестиції, наприклад, обладнання (3110), капітальний ремонт (3130) .
5. Визначення відповідальності
Згідно з оновленими правилами, розпорядник бюджетних коштів (керівник установи) несе відповідальність за правильність віднесення видатків. Помилкове застосування КЕКВ може бути кваліфіковане як порушення бюджетного законодавства .
| Питання | Відповідь |
|---|---|
| Який нормативний акт? | Наказ Мінфіну № 333 (з подальшими змінами), а не постанова Кабінету Міністрів |
| Яка правова основа? | Стаття 10 Бюджетного кодексу України (поділ на поточні та капітальні видатки) |
| Яке призначення? | Складання бюджету, закупівлі (Prozorro), контроль оплати Казначейством, розмежування поточних і капітальних видатків, визначення відповідальності |