Ці звичаї не прописані в статутах, але для військових мають особливе значення
Перший постріл, обличчя в сажі та вручення шеврона після підготовки – у різних українських підрозділах існують власні традиції прийняття новачків. Через ці ритуали військові відзначають входження людини до своєї спільноти.
Про посвяти та символіку підрозділів спеціально для Styler розповіла Катерина Гурневич, керівниця проєкту “Витоки” від Zagoriy Foundation, яка спиралася на матеріали “Путівника мілітарними традиціями”, підготовлені дослідниками та військовими.
Як проходить посвята в гармаші
Одним із яскравих прикладів стала посвята в гармаші у 26-й артилерійській бригаді. Її проходять і курсанти, і бійці на передовій.
Ритуал починається з першого пострілу. Після нього побратими обмазують новачкові обличчя сажею як символ бойового хрещення та урочисто вітають у складі розрахунку гармати.
“Стороннім це може здаватися простим ритуалом, але для гармашів це момент, коли людина по-справжньому стає частиною братерства, а ритуал зв’язує між собою покоління артилеристів”, – пояснює Гурневич.
Посвята позначає перехід: військовий стає частиною спільноти, переймає її правила, символи й традиції.
Кому вручають “Бойового шершня”
Інша цікава традиція сформувалася у 116-й бригаді територіальної оборони. Як згадала Гурневич, посвята в козаки з’явилася у 2022 році в одному батальйоні, а згодом поширилася на всю бригаду.
Після підготовки та адаптації новобранцям вручають шеврон “Бойовий шершень”.
“Його вручають лише тим, хто пройшов увесь шлях і довів готовність служити в строю”, – зазначає керівниця проєкту.
Посвяти та порядок вручення відзнак у цих прикладах – традиції конкретних підрозділів.
Що розповідають прапори та нарукавні знаки
Військова символіка також пов’язує сучасні підрозділи з історією. Успадковані образи отримують нові значення завдяки самим військовим.
Наприклад, прапор 72-ї бригади імені Чорних Запорожців наслідує стяг Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР. Його створили у 2018-2019 роках волонтери проєкту “Нове військо”.
На чорному полотнищі зображені “Адамова голова” та перехрещені козацькі шаблі, а на звороті – девіз “Україна або смерть”. На стрічках прапора зазначені назви Амвросіївки, Волновахи, Авдіївки та Світлодарська, які вже розповідають про сучасну історію бригади.
Інший приклад – неофіційний нарукавний знак 2-го батальйону 28-ї бригади імені Лицарів Зимового Походу, датований 2023 роком. На ньому білий заєць із закривавленими зубами тримає кульку із Залізним хрестом “За Зимовий похід і бої”.
“Жарт тут не знецінює традицію, а переносить її на мову, яка зрозуміла самим бійцям”, – коментує Гурневич.
Вона наголошує, що військові звичаї не лише успадковують: частина з них виникає вже під час нинішньої війни, поширюється між людьми та стає частиною життя підрозділів.
Що відомо про “Путівник мілітарними традиціями”
“Путівник мілітарними традиціями” – безкоштовне цифрове видання, яке створили проєкти “Гальт” і “Витоки”. Воно розповідає про історію українського воїнства та сучасну військову культуру: повсякдення, символіку, позивні, ритуали, ветеранський досвід і вшанування загиблих.
Над путівником працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи та люди з військовим досвідом. Близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ поділилися власними традиціями й пояснили їхнє значення. Партнерами видання стали “Локальна історія”, мілітарна спільнота D3 TEAM та Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Автори планують доповнювати путівник: наприкінці є форма, через яку можна розповісти про традиції, що не потрапили до першої версії. Окремо “Гальт” і “Витоки” підготували практичний порадник із запровадження традицій у сучасних військових підрозділах.
Раніше ми писали, що після серйозної травми Геннадій Попенко знайшов нове місце служби у ЗСУ.
Також ведуча Маша Єфросиніна вперше за довгий час показала чоловіка-військового.