Поширення поліспоживання серед української молоді змушує парламент шукати нові підходи до регулювання нікотинового ринку замість простих заборон
Майже кожен п’ятий український підліток уже користується електронними сигаретами, а нові нікотинові вироби дедалі частіше формують поліспоживання. Але чи здатні заборони зупинити цю тенденцію? Чому важливі не лише нові обмеження, а й контроль за їх виконанням, маркетингом та доступом дітей до нікотину – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Підлітки дедалі частіше поєднують кілька нікотинових продуктів, що підсилює ризик формування залежності.
- Заборона окремих виробів-паучів сама по собі не гарантує результату – критично важливими залишаються контроль продажу та виконання законодавства.
- В Україні з липня 2024 року заборонений продаж ароматизованих рідин для електронних сигарет, однак залишається питання ефективності контролю за цією забороною.
- Україна вже має приклад забороненої продукції – снюсу, який попри заборону може залишатися доступним через нелегальні канали.
- Маркетинг і доступність нікотинових продуктів можуть впливати на їх поширення серед дітей, зокрема через смаки, упаковку та соцмережі.
- Ефективна антитютюнова політика має поєднувати регулювання, профілактику, контроль ринку та допомогу в подоланні залежності.
Захист дітей і підлітків від нікотинової залежності є спільним завданням держави, медичної спільноти та громадських організацій. Водночас поява нових нікотинових виробів змінює моделі споживання і ставить питання про ефективність чинних обмежень.
Про це йшлося під час круглого столу “Нікотинова залежність серед дітей та молоді: загроза здоров'ю нації та демографічному відновленню України” на базі Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації. Участь у дискусії взяли народні депутати, представники ВООЗ, науковці та громадські організації.
В Україні вже діють обмеження щодо продажу, реклами та окремих тютюнових та нікотинових виробів, однак залишається питання їхнього практичного виконання та регулювання нових категорій.
РБК-Україна проаналізувало ключові позиції учасників і з'ясувало, які регуляторні підходи можуть працювати на практиці.
Електронні сигарети вже стали головним нікотиновим виробом серед підлітків
За даними Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS) 2023 року, 19,6% українських підлітків віком 13-15 років є теперішніми споживачами електронних сигарет. Це не лише значно більше за показник вживання традиційних сигарет, а й вище за середній показник у Європейському регіоні ВООЗ – 14,3%. У світі частка становить 7,2%.
Читайте також: Штрафи не лякають: в Україні пропонують жорстко вдарити по нелегальних вейпах
Для порівняння, у 2023 році нікотинові паучі регулярно використовували 2,9% підлітків, ще 7% хоча б раз їх пробували. Тютюнові вироби для нагрівання використовували 6,9%, традиційні сигарети – 12,3%, тоді як електронні сигарети стали найпоширенішим нікотиновим виробом серед підлітків – їх вживали 19,6%. Такі дані навів керівник напряму контролю неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський.
За його даними, близько 85% підлітків усвідомлюють шкоду нікотину. Однак на їхню поведінку впливають соціальне оточення, доступність продукції та маркетинг, а перші спроби вживання нікотину часто відбуваються вже у 12-13 років. Тобто знання про ризики та заборона продажу неповнолітнім самі по собі не завжди зупиняють підлітка від першої спроби.
Як змінилося ставлення до тютюну за 3 роки (фото: РБК-Україна)
Діти не обирають один вид нікотиновмісної продукції
Окремий ризик полягає в тому, що підлітки дедалі частіше використовують не один вид нікотинової продукції.
За даними, наведеними під час круглого столу, у 2023 році серед 13-15-річних 7,8% практикували поліспоживання, тобто використовували кілька тютюнових або нікотинових виробів.
Серед нинішніх курців 53% використовували лише один нікотиновмісий виріб, 25% – кілька, а ще 23% – три або більше.
“Діти вживають не один вид, вони вживають два або три і більше нікотинових вироби одночасно протягом останніх 30 днів, формуючи залежність від нікотину, джерело якого є в різних продуктах”, – пояснив Скіпальський.
Представник ВООЗ в Україні Сільвіу Доменте також звернув увагу на особливість українського споживання.
“Українська молодь полюбляє різноманіття, навіть є окремий термін, який можна описати як поліспоживання, тобто від двох до п'яти різних видів нікотиновмісної продукції споживається одним і тим самим представником молоді”, – сказав він.
Таким чином, зміна популярності окремих виробів не обов'язково означає зменшення самої нікотинової залежності. Підліток може почати з електронної сигарети або звичайної сигарети, а потім перейти на нагрівання тютюну, паучі або поєднувати кілька видів одночасно.
Саме тому політика щодо нікотину має охоплювати всю категорію продукції, а не концентруватися лише на одному її різновиді.
Сільвіу Доменте (фото: rada.gov.ua)
Нові вироби поширюються швидко, а контроль залишається викликом
Сільвіу Доменте окремо звернув увагу на швидкий розвиток нових нікотинових виробів.
“Нікотинові паучі зараз починають викликати найбільшу кількість застережень, бо це ті товари, які розвиваються надзвичайно швидкими темпами… Вони є надзвичайно привабливими для молоді як через різноманіття смакових приваб, так і через надзвичайно кольорові та барвисті упаковки, які застосовуються. При цьому вони виявляються легкодоступними навіть для дітей”, – зазначив представник ВООЗ.
За його словами, частина нових виробів містить високі концентрації нікотину, тому держава має реагувати на зміни ринку та не залишати регуляторних прогалин.
Читайте також: Хто насправді користується вейпами в Україні: дослідження показало неочікувані результати
Водночас Андрій Скіпальський зазначив, що одним із ключових викликів залишається саме виконання вже встановлених правил.
“Виконання законодавства залишається значним викликом, тому що доступність виробів, вона залежить від виконання законодавства”, – сказав він.
І це, насправді, важливе уточнення для всієї дискусії про заборони. Бо нове правило може змінити законодавство, але не обов'язково автоматично змінює те, що відбувається в точці продажу.
Заборона є, але чи працює вона на практиці?
Україна вже має кілька показових прикладів. Так, з 11 липня 2024 року в нашій країні заборонений продаж електронних сигарет та рідин для них з ароматичними та смаковими добавками. Йдеться, зокрема, про продукцію зі смаками, крім тютюнового. Закон також передбачав перехідний період для залишків продукції, яка була введена в обіг раніше.
Тобто сама заборона вже існує. Питання у тому, наскільки ефективно вона виконується.
Якщо заборонені ароматизовані вейпи продовжують потрапляти до споживачів через роздрібні або нелегальні канали, проблема вже виходить за межі самого законодавчого рішення. Йдеться про перевірки, відповідальність продавців, контроль онлайн-торгівлі та здатність держави реально прибирати заборонений товар із ринку. Для України це особливо важливо, оскільки електронні сигарети вже є найпоширенішим нікотиновим виробом серед підлітків.
Схожий приклад – тютюн для перорального вживання, тютюновий снюс. Його обіг в Україні заборонений законодавством, однак сама заборона не означає автоматичного зникнення продукції з ринку. Заборонені вироби можуть залишатися доступними через нелегальні канали.
Круглий стіл на тему нікотинової залежності серед дітей та молоді (фото: rada.gov.ua)
Саме тут виникає принципова різниця між формальною забороною і фактичним контролем. Якщо заборонений товар усе одно можна знайти, а неповнолітній може отримати доступ до продукції, проблема полягає вже не лише в тому, що написано в законі, а й у тому, наскільки ефективно цей закон виконується.
Цей приклад важливий і для нинішньої дискусії про нікотинові паучі. Адже у разі заборони категорії держава має одночасно відповісти на питання, як контролюватиметься її нелегальний обіг.
Заборонити паучі чи встановити чіткі правила?
Один із найбільш дискусійних моментів – підхід до нікотинових паучів.
Андрій Скіпальський виступив за всеохопне регулювання нікотинових і тютюнових виробів та заборону нікотинових паучів, наголошуючи на ризиках формування залежності у дітей. За його словами, Україна вже має досвід із новими нікотиновими виробами, коли відсутність належного регулювання протягом тривалого часу супроводжувалася поширенням поліспоживання.
Водночас сама дискусія показує, що питання не зводиться до однієї категорії продукції.
Серед країн, які обрали повну заборону нікотинових паучів, – зокрема Росія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, а також Франція, Нідерланди та Бельгія. Для України, яка рухається до ЄС, важливо враховувати інший принцип – не лише те, чи існує заборона, а й те, наскільки система здатна забезпечити захист дітей, контроль нелегального обігу та зрозумілі правила для легального ринку.
Міжнародний досвід дає можливість порівняти різні підходи – від повної заборони окремих категорій до детального регулювання конкретних виробів.
Читайте також: Тіньовий ринок вейпів зріс до промислових масштабів: у Раді назвали цифри
Що показує американська модель FDA
Одним із прикладів такого підходу є американська модель, де рішення щодо нікотинових паучів приймаються не для всієї категорії одразу, а щодо конкретних виробів. Водночас в Україні вже є власна законодавча ініціатива, яка пропонує визначити правовий статус таких виробів та врегулювати їхній обіг.
Народний депутат Юрій Заславський є автором законопроєкту №14110-4, який передбачає запровадження регулювання паучів та й загалом нікотинових виробів. Тобто йдеться про те, щоб нова категорія продукції отримала чіткий правовий статус і правила обігу, а не залишалася поза системою регулювання. Як саме може працювати така система на практиці, добре показує досвід США.
Ілюструючи цей підхід, Заславський також процитував офіційну відповідь Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) щодо регулювання нікотинових паучів. Він наголосив, що у США кожен такий виріб проходить індивідуальну наукову оцінку та має отримати дозвіл FDA для виходу на ринок.
Наразі американський регулятор авторизував 43 види нікотинових паучів із вмістом нікотину від 2 до 11 мг на пауч. При цьому в США немає законодавчо встановленої максимальної концентрації нікотину, однак FDA оцінює його вміст, токсичність і ризики розвитку залежності для кожного виробу окремо. Також у США немає загальної заборони на ароматизовані паучі: серед дозволених є вироби з м'ятними, цитрусовими, кавовими, ягідними та тютюновими смаками.
Водночас FDA оцінює ризики привабливості такої продукції для молоді та здійснює моніторинг її споживання. Окремо регулюється реклама: заборонено заявляти про зниження шкоди без відповідного дозволу FDA, безкоштовно розповсюджувати продукцію, а на упаковках обов'язково мають бути попередження про нікотин і ризик розвитку залежності. На думку Заславського, Україні такий досвід може стати орієнтиром для України.
Таким чином, американський досвід показує ще один можливий принцип регулювання: не протиставлення “безпечного” і “забороненого” виробу, а поетапна оцінка конкретного виробу, контроль його маркетингу та можливість окремо оцінювати заяви про ризики.
Учасники круглого столу на тему нікотинової залежності дітей та підлітків (фото: rada.gov.ua)
Що може працювати на практиці
Учасники круглого столу фактично окреслили кілька рівнів, які мають працювати одночасно.
Перший – захист дітей від доступу до нікотинової продукції. Йдеться про контроль продажу неповнолітнім, перевірку віку, відповідальність продавців та боротьбу з нелегальним ринком.
Другий – регулювання самої продукції. Для нових нікотинових виробів мають діяти чіткі вимоги щодо складу, концентрації нікотину, упаковки, маркування.
Третій – обмеження маркетингу, особливо того, що може робити продукцію привабливою для дітей та підлітків.
Четвертий – профілактика та освіта. За словами Скіпальського, інвестиції у шкільні програми та інформаційні кампанії дають результат.
“Знають, приймають – і менше вживають, знають, приймають – і ризики зменшуються”, – пояснив він.
П’ятий – медична допомога при залежності, адже нікотинова залежність не зникає лише через зміну назви чи форми виробу.
У підсумку питання не повинно зводитися лише до вибору між “повністю заборонити” і “дозволити”. Між цими двома полюсами існує ширша система регулювання – від обмеження маркетингу до контролю продажу неповнолітнім, боротьби з нелегальним ринком, профілактики та допомоги людям із залежністю.
Заборони не працюють, приклади електронних сигарет та орального тютюну (снюсу) показують: наявність норми ще не означає автоматичного зникнення забороненої продукції з ринку. Разом з адекватним регулюванням потрібен якісний контроль за дотриманням законодавчих норм.
Тому завдання держави полягає не в тому, щоб просто збільшувати кількість заборон, а в тому, щоб зменшити кількість дітей і молоді, які починають вживати нікотин, не допустити формування залежності та забезпечити ефективний контроль за продукцією, яка присутня на ринку.
Для України це означає одночасно посилювати виконання чинних правил, закривати регуляторні прогалини, контролювати маркетинг і доступ до продукції.
У такій моделі питання полягає у тому, як побудувати систему, яка не дозволить нікотиновій залежності ставати нормою для нового покоління.