Продукти продовжать дорожчати, але є важливі нюанси
Після завершення збору врожаю в Україні змінюється ситуація з цінами на продукти. До кінця року можуть подорожчати молочна продукція, овочі та хліб: на вартість впливатимуть сезонність, витрати на зберігання, логістика й резервне живлення через перебої з електрикою.
РБК-Україна розпитало експертів, як зміняться ціни та чи загрожує українцям дефіцит продуктів.
Картопля: що відбувається з цінами та чого чекати взимку
На ринку картоплі спостерігається поступове відновлення цін після сезонного здешевлення в період масового збирання. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у вересні середня роздрібна ціна картоплі становила 15,17 грн/кг, а в жовтні зросла до 17,23 грн/кг (на 13,6%). Порівняно з жовтнем минулого року вартість збільшилася приблизно на 11%.
Як зазначив в коментарі РБК-Україна керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка, така динаміка є традиційною: після завершення активного збирання врожаю обсяги для негайного продажу скорочуються, а частина продукції закладається у сховища.
Фото: Картопля зросте в ціні до кінця 2026 року (інфографіка РБК-Україна)
За базовим сценарієм УКАБ, до кінця року середня роздрібна ціна картоплі може досягти орієнтовно 19–23 грн/кг за умови відсутності суттєвих втрат продукції під час зберігання.
Водночас член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в коментарі РБК-Україна зазначає, що загалом на ринку зберігається надлишок пропозиції, а ціноутворення повністю залежить від балансу попиту і можливостей покупців.
Борщовий набір: чому дорожчають одні позиції й дешевшають інші
Ситуація з овочами борщового набору наразі неоднорідна. За даними аналітиків, у жовтні порівняно з вереснем капуста подорожчала на 10,6%, буряк – на 14,4%. Натомість морква подешевшала на 10,3%, а ціна цибулі залишилася практично незмінною.
Фото: Динаміка цін на овочі борщового набору (інфографіка РБК-Україна)
Це свідчить про те, що вартість залежить не лише від сезонності, а й від якості врожаю та можливостей зберігання конкретних культур.
З переходом від реалізації свіжозібраної продукції до продажів зі сховищ витрати виробників зростають, що в умовах нестабільного енергопостачання стримуватиме загальне здешевлення.
Хліб, м'ясо та молочні продукти: прогнози до кінця року
Загалом до кінця року очікується подальше зростання цін на окремі категорії продуктів, проте воно буде нерівномірним. Найбільші ризики подорожчання експерти вбачають у сегментах курячих яєць, молочних продуктів, хлібобулочних виробів та тепличних овочів.
- Хліб і борошно. Як зазначає в коментарі РБК-Україна заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук, навіть попри здешевлення пшениці всередині країни, ціну кінцевого продукту формують інші чинники. Вартість самого зерна в собівартості хліба становить не більше 12% (з борошном – до 30%), тоді як решта – це логістика, заробітні плати та енергоносії. Через перехід виробників на дорогі альтернативні джерела живлення через удари по енергооб'єктах ціна на хліб до кінця року може піднятися ще до 10%, а по ряду інших продуктів – на 15%–20%.
Фото: Хліб має тенденцію до здорожчання до кінця 2026 року (інфографіка РБК-Україна)
- М'ясо. Ситуація в м'ясній галузі залишатиметься відносно стабільною. Достатня кількість кормового зерна на внутрішньому ринку стримує зростання собівартості у птахівництві та свинарстві, хоча витрати на електроенергію, ветеринарію та логістику обмежують можливе здешевлення.
- Молочна продукція. Подорожчання залежить від закупівельних цін на сировину та енерговитрат. Водночас обмежена купівельна спроможність населення та конкуренція між виробниками стримуватимуть різке зростання роздрібних цін, тому на окремі категорії можливі періоди стабільності або акційних знижок.
Головні ризики та чинники впливу на ціни
Експерти сходяться на думці, що ключовими факторами, які визначатимуть цінову політику найближчими місяцями, є:
- стабільність та безпека енергозабезпечення підприємств і сховищ;
- витрати на логістику та паливно-мастильні матеріали;
- рівень платоспроможного попиту населення.
Головним ризиком для прогнозованого сценарію залишається фактор невизначеності – так звані “чорні лебеді”, наголошує Пендзин. Мова йде про непередбачувані події, такі як повторні масовані обстріли критичної енергетичної інфраструктури чи логістичних центрів.
Член Економічного дискусійного клубу пояснює, що за відсутності форс-мажорів ключовим запобіжником від різкого зростання цін виступає саме ринковий баланс. Будь-яка ціна на полиці – це співвідношення попиту та пропозиції.
І якщо пропозиції на ринку наразі більше ніж достатньо, то з платоспроможним попитом населення є суттєві питання, оскільки реальні доходи громадян не зростають.
“Практично по всіх позиціях буде зростання цін, а десь, умовно, в травні наступного року ми з вами побачимо зворотний процес сезонний, який знову почне відігрувати ціни вниз”, – каже Пендзин.
Водночас фахівці наголошують, що в Україні зберігається величезний надлишок продовольства через обмежені можливості експорту через морські порти, тому жодних передумов для дефіциту чи екстремальних стрибків цін через брак товарів немає.