Міжнародні спостерігачі зафіксували в кримінальному провадженні у справі “Роттердам+” обставини, які практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розглядає як ознаки можливого порушення гарантій справедливого судового розгляду.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на звіт моніторингової місії IAC ISHR від 11 вересня 2026.
Які порушення зафіксував моніторинг
За оцінкою місії, йдеться про можливе порушення принципів змагальності та рівності сторін (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини), а також права на ефективний захист (п. 3 ст. 6 Конвенції).
Як зазначається у звіті, у провадженні зберігається раніше зафіксована тенденція “сумнівних доказів”. Про неї місія вже повідомляла у звітах від 28 і 31 серпня та 2 і 3 вересня. Заперечення захисту щодо походження, достовірності, допустимості та доказового значення матеріалів обвинувачення повторюються і не отримують достатньо переконливого предметного спростування.
Водночас спостерігачі уточнюють, що не йдеться про встановлення недопустимості чи недостовірності доказів. Мова про об’єктивно значущі сумніви щодо їхньої надійності, які потребують належної перевірки й мотивованої судової оцінки.
Що наразі розглядає суд
Цієї осені суд досліджує письмові докази обвинувачення. Вони стосуються ціноутворення на вугілля, рентних платежів, імпорту та постачання вугілля, а також методології визначення прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії.
Читайте також: Суд у справі “Роттердам+” вказав на цікавий момент щодо позиції обвинувачення
За версією прокуратури, під час прийняття відповідного Порядку застосовувалися економічно необґрунтовані підходи, а окремі зацікавлені суб’єкти впливали на формування його показників.
Захист заявив, що обвинувачення зіставляло економічно неоднорідні показники: фактичні та прогнозні величини, вартість вугілля для шахт і доходи генеруючих компаній.
Суд запитав прокурора, як відкритість процесу прийняття Порядку, на якій наполягають обвинувачені, узгоджується з версією про злочинний характер їхніх дій.
Прокурор пояснив, що обвинувачення стосується насамперед економічної необґрунтованості Порядку та обмеженого доступу до частини робочих матеріалів до його затвердження, а не повного приховування інформації. Суд зауважив, що економічна необґрунтованість як така не вичерпує змісту інкримінованого кримінального правопорушення.
Захист також наголосив, що частину листування, яку обвинувачення вважає внутрішньою комунікацією, ініціювала сама НКРЕКП в межах офіційної взаємодії.
У місії послалися на рішення ЄСПЛ у справах “Махарік проти Чехії” та “Джурич проти Сербії”. Згідно з ними, справедливість провадження оцінюється з урахуванням якості та надійності доказів, а суд зобов’язаний давати мотивовану відповідь на істотні доводи сторін.
Деталі справи “Роттердам+”
Розслідування справи “Роттердам+” почалося в березні 2017 року. За цей час прокуратура п'ять разів закривала справу за відсутності складу злочину, але знову поновлювала розслідування.
Так, у жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про закриття справи “Роттердам+”. А вже у грудні того ж року Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення про закриття справи.
Раніше, юристи вже звертали увагу, що в розслідуванні справи “Роттердам+” зберігається низка порушень, які викликають сумніви щодо об’єктивності та прозорості досудового слідства.
Нагадаємо, “Роттердам+” – це формула визначення ціни на вугілля для теплоелектростанцій України у 2016-2019 роках. Вона враховувала вартість вугілля в порту Роттердама разом із витратами на його транспортування, що вплинуло на тарифи на електроенергію.
Механізм запровадили для забезпечення ТЕС паливом після втрати доступу до антрацитових родовищ на тимчасово окупованій частині Донеччини. Згодом формула стала предметом розслідувань НАБУ через можливі переплати.